Невелика історія ковбаси, як історія великої країни

Всім знайома ковбаса під назвою Лікарська. Про неї говорять у старих фільмах, дискутують на кухні, шукають первинні рецепти у мережі. Особливо по ній ностальгують люди радянської епохи. Їм досі здається, що все було краще та якісніше, і не тільки ковбаса. Вони частково мають рацію. Дійсно, напевно, найпочесніше місце серед ковбас, займе Лікарська ковбаса. Вона стала своєрідним символом Радянської країни та одним з найвідоміших ковбасних брендів.

Історія народження Лікарської ковбаси почалася в епоху індустріалізації. Тридцяті роки минулого століття для СРСР були досить складними. Нещодавно закінчилася Громадянська війна і повним ходом почалось відновлення народного господарства. Куркульство ліквідоване, селянські господарства об'єднані в колгоспи. По усій країні йдуть великі будівництва, а м'яса в країні не вистачає, позначаються реформи та важкі воєнні роки. Здоров'я будівників комунізму, згідно планів, має бути сильним та міцним. В цей час партія і доручила ВНДІ М'ясної Промисловості випустити новий сорт ковбаси для дієтичного харчування з великим вмістом білка, який зміг би замінити м'ясо. Вже з самого початку передбачалося, що її будуть включати в раціон хворих і ослаблених голодом громадян.

29 квітня 1936 року, Народний комісар харчової промисловості СРСР А.І. Мікоян, підписав розпорядження про початок виробництва ковбаси, призначеної для "поправки здоров'я осіб, що мають підірване здоров'я в Внаслідок громадянської війни та постраждалих від свавілля царського режиму". Передбачалося, що цей сорт ковбаси буде призначений для трудящих що лікуються в санаторіях та лікарнях. Рецептуру цього продукту розробляли кращі фахівці країни, лікарі, співробітники ВНДІ М'ясної промисловості. Згідно ГОСТу 100 кг вареної ковбаси Лікарської вищого сорту повинні включати 25 кг яловичини вищого гатунку, 70 кг напівжирної свинини, 3 кг яєць (75 шт.) та 2 кг коров'ячого молока сухого незбираного або знежиреного. Фарш для ковбаси повинен робитися тільки з парного м'яса і проходити подвійну рубку. Набір спецій використовувався мінімальний і складався з кухонної солі; цукру-піску або глюкози; меленого мускатного горіха або кардамону, абсолютно виключалися гострі приправи. Для кольору використовувався сік буряка. До речі, в тому ж ГОСТі були прописані рецепти таких популярних ковбас, як Любительська, Чайна, Теляча і Краківська, Молочні сосиски і Мисливськи ковбаски.

Лікарську ковбасу навіть планували назвати "Сталінська", але передумали, злякавшись швидше за все репресій. Тому назва була дана згідно призначення.

Аж до 50-х років суворо дотримувалася рецептура і якість випущеної Лікарської ковбаси. У 60-х роках почалися експерименти з відгодівлею тварин. Це природним чином відбилося і на ковбасі: вона стала пахнути рибою, курми, а іноді і невідомою хімією.

Еталоном Лікарської ковбаси була ковбаса яка вироблялась Мікоянівськім м'ясокомбінатом, що забезпечував партійну номенклатуру, і відповідно мав можливість закуповувати найдорожчу та якісну сировину. Відпускна ціна для населення, рішенням тієї ж номенклатури, була значно нижче фактичної собівартості і була доступною для простих громадян. У 70-х роках Лікарська ковбаса продавалася по 2 карбованця 30 копійок. Для порівняння, роздрібна вартість продуктів з рецепта Лікарської ковбаси на той період становила: 1 кг яловичини 2,50 - 3,00 карбованця; 1 кг свинини 1,90 - 2,50 карбованця; 1 десяток яєць 0,90 - 1,30 карбованця; 1 літр молока 0,36 карбованця.

Падіння якості та зміна рецептури Лікарської ковбаси почалися в роки правління Брежнєва. Почався спад виробництва м'яса в СРСР. Це було викликано проблемами в постійно реформуємом сільському господарстві, неврожаєм початку 70-х та звичайно необдуманої зовнішньою політикою партійного керівництва. Вчені почали розробку технологій комбінованих м'ясопродуктів. У ковбасі з'явилися соєвий білок, молочний білок, так звані препарати крові та навіть такі "важко засвоювані" інгредієнти, як казеинат натрію. У 1974 р до складу Лікарської ковбаси вперше було дозволено замість м'яса додавати до 2% крохмалю або борошна. Ці замінени 2% м'яса давали величезну економію по країні.

Однак тимчасові труднощі з сировиною виявилися постійними. У 1997 році вийшов новий ГОСТ, в якому значно змінився склад сировини. Лікарської ковбасі та іншим сортам, в народі стали приписувати наявність в них туалетного паперу, свинячих шкір, кісткового борошна та інших специфічних добавок.

Остаточна руйнація рецепта Лікарської ковбаси, як і СРСР, почалося в середині 80-х років. Ковбаса Лікарська ГОСТ 1936 р фактично перестав існувати. Зникла дешева Лікарська ковбаса, з натурального якісного сировини, одночасно зі зникненням Радянського Союзу.

Назва Лікарська ковбаса, в нашому сучасному світі, це або данина минулому або ж сформований бренд. Втім, дійсно, багато хто ностальгує за ковбасами радянського часу. Адже в їх цінової доступності відображалась ідея рівності суспільства великої країни.